Російський окупант у Бучі розстріляв багатодітного батька на очах у 14-річного сина: хлопець дивом вижив

https://censor.net/ua/video_news/3327695/rosiyiskyyi_okupant_u_buchi_rozstrilyav_bagatoditnogo_batka_na_ochah_u_14richnogo_syna_hlopets_dyvom
 
22 березня 2022 р.
 
Російський окупант безжально вбив батька багатодітної родини на очах у 14-річного сина. Чоловік попереджав, що у нього немає зброї, але це не зупинило ворожого солдата.
 
Про черговий воєнний злочин російських окупантів повідомили в НДСЛ "Охматдит", передає Цензор.НЕТ. 
 
Багатодітна родина Нечепуренко мешкала в Бучі. Найменшому із трьох синів, Юрі, нещодавно виповнилося 14 років. 17 березня разом із батьком він рушив у центр окупованого міста за гуманітарною допомогою та ліками. На той час майже два тижні у будинку сім’ї не було газу, світла та води.
 
"Ми їхали на велосипедах, коли із-за будинку вийшов російський військовий. Ми зупинилися, підняли руки, сказали, що в нас немає зброї. Але солдат почав стріляти по батьку. Він впав. Далі військовий почав стріляти по мені, дві кулі потрапили в руку. Я повалився на землю. Солдат ще вистрелив в капюшон, але куля не зачепила голову",— розповідає 14-річний Юра, син загиблого. 
 
Російський окупант безжально вбив батька багатодітної родини на очах у 14-річного сина. Чоловік попереджав, що у нього немає зброї, але це не зупинило ворожого солдата.
 
Про черговий воєнний злочин російських окупантів повідомили в НДСЛ "Охматдит", передає Цензор.НЕТ.
 
Багатодітна родина Нечепуренко мешкала в Бучі. Найменшому із трьох синів, Юрі, нещодавно виповнилося 14 років. 17 березня разом із батьком він рушив у центр окупованого міста за гуманітарною допомогою та ліками. На той час майже два тижні у будинку сім’ї не було газу, світла та води.
 
"Ми їхали на велосипедах, коли із-за будинку вийшов російський військовий. Ми зупинилися, підняли руки, сказали, що в нас немає зброї. Але солдат почав стріляти по батьку. Він впав. Далі військовий почав стріляти по мені, дві кулі потрапили в руку. Я повалився на землю. Солдат ще вистрелив в капюшон, але куля не зачепила голову",— розповідає 14-річний Юра, син загиблого.
 
Декілька хвилин дитина пролежала на землі, а коли російський військовий пішов, хлопець побіг до найближчого притулку, де йому надали першу медичну допомогу. Далі — дібрався додому, розказав сім’ї, що батька вбили. Руслану було 47 років.
 
Два дні родина не могла забрати тіло батька. Коли це вдалося, на руці убитого вже не було білої пов'язки, яка ідентифікує мирних мешканців. Її зняли російські військові. Крім цього поцупили телефон, гаманець і навіть ключі від дому. Дружина убитого розповідає, російський нелюд стріляв прицільно: у серце та голову. Родині довелося самотужки ховати батька на подвір‘ї свого дому.
 
"Три мої сини залишилися без батька. Я розуміла, що мені необхідно рятувати дітей та себе. Нам повідомили, що 19 березня буде "зелений коридор", втім до місця збору необхідно було дібратися самостійно. Ми йшли тією вулицею, де розстріляли мого чоловіка. Ми йшли і щосекунди молилися за своє життя. Ми чули вибухи поруч, нас зупиняли російські вбивці. Ми йшли і щосекунди прощалися з життям",— розповідає Алла Нечепуренко, дружина загиблого.