Окупанти розстріляли волонтера в інвалідному візку на Луганщині

https://censor.net/ua/photo_news/3324705/okupanty_rozstrilyaly_volontera_v_invalidnomu_vizku_na_luganschyni_foto
 
13 березня 2022 р.
 
У селі Борівському під Сєверодонецьком Луганської області окупанти вбили відомого волонтера Олександра Кононова.
 
Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомив голова Луганської ОВА Сергій Гайдай у Telegram.
 
"Олександр Кононов R.I.P. Українського волонтера росіяни вбили у власному будинку у Борівському, що під Сєверодонецьком", - написав він.
 
"Сьогодні зайшли в будинок нашого волонтера. Це людина з інвалідністю, він займав дуже активну проукраїнську позицію. Його просто розстріляли в інвалідному візочку", - додав Гайдай. 
 
Про загибель Олександра повідомляють у соцмережах і його друзі та журналісти, які спілкувалися з чоловіком, повідомляє Новинарня.
 
"Сані більше немає. Пережити окупацію, полон, нове вторгнення і бути застреленим у власному будинку просто в візочку. Тварі. Спи, братику. Ти дуже крутий. Ти справжній Українець Донбасу. Мордор маст дай", – написав журналіст Руслан Горовий.
 
Кононов мав інвалідність першої групи (внаслідок травми на металовиробництві майже 20 років тому втратив праву руку і ліву ногу). Незважаючи на це, був надзвичайно активною й діяльною людиною, активістом руху "Юридичний лікбез для водіїв".

З початком російської агресії на Донбасі у 2014-му Олександр разом із дружиною Вікторією почав активно допомагати українській армії – розвозив на позиції воду, їжу, медикаменти. Якось у розпал війни волонтери помилково заїхали на ворожий блокпост. Олександр потрапив у полон до бойовиків "ЛНР". Пережив катування "на підвалі".
 
Через 98 днів, у жовтні 2014-го, був звільнений з полону за обміном. 
 
Після цього переїхав у напівзакинуте село Десятини на Житомирщині. Придбав одну з давно залишених хат, перевіз туди кіз та овець і запустив маленьку козячу ферму із сироварнею. Торговельна марка "Сири Санича" відома багатьом відвідувачам сільськогосподарських ярмарків у Києві та інших містах України.
 
Утім, через кілька років Олександр повернувся на рідний Донбас, під рідний Сєверодонецьк.
 
Із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну знову почав активно допомагати українським воїнам. Ще за кілька днів до смерті пішки пройшов до Сєверодонецька, щоб розжитися "гуманітаркою" для військовослужбовців.
 
"Щоб убити людину на інвалідному візку – треба боятися до усрачки вишиванку та прапор, який завжди був у Сашка", – зауважила волонтерка Ірина Солошенко.