"Попросили цигарки та вистрілили в голову": Amnesty International зібрала історії позасудових розправ військових РФ над мирними жителями під Києвом

https://censor.net/ua/news/3332337/poprosyly_tsygarky_ta_vystrilyly_v_golovu_amnesty_international_zibrala_istoriyi_pozasudovyh_rozprav
 
8 квітня 2022 р.
 
Правозахисна організація Amnesty International зібрала історії позасудових розправ над мирними жителями в Україні, здійснених російськими військовими.
 
У своїй новій доповіді Amnesty публікує свідчення понад 20 людей, які розповіли про вбивства мирних жителів у містах та селах Київської області, передає Цензор.НЕТ з посиланням на ВВС.
 
Увечері 9 березня 46-річна мешканка села Богданівка (ім'я героїні не вказано) почула стрілянину за вікном. На той момент вона перебувала вдома разом із чоловіком, 10-річною донькою та 81-річною свекрухою.
 
Подружжя разом із дитиною спустилося до підвалу, двоє російських військових, що увійшли до будинку, штовхнули їх у котельню.
 
"Вони змусили нас увійти і зачинили двері, - згадує жінка. - Буквально через хвилину знову її відкрили і запитали чоловіка, чи є у нього цигарки. Він сказав, що не курив пару тижнів. Один вистрілив йому у праву руку, інший сказав: "Прикінчи його, і той вистрелив йому в голову".
 
"Він помер не відразу, з 21:30 вечора до 04:00 ранку він ще дихав, хоча і був непритомний, - продовжує жінка. - Я благала його, говорила: якщо ти мене чуєш, поворухни пальцем. Пальцем він не ворушив, я поклала його руку собі на коліно і стиснула її".
 
"Коли він зробив останній подих, я повернулася до дочки і сказала: "Здається, тато помер".
 
Тієї ж ночі жінка з дитиною втікла з села. 81-річна свекруха з інвалідністю залишилася вдома.
 
3 березня 18-річна Катерина Ткачова із селища Ворзель Київської області була вдома разом із батьками. Уздовж вулиці проїхали кілька російських танків із написом "Z".
 
Батьки вискочили на вулицю, наказавши Катерині залишатися вдома.
 
Катерина почула постріли.
 
"Коли танки поїхали, я вибігла на вулицю і піднялася на сусідський паркан, - каже вона. - Я хотіла дізнатися, чи вони живі. Я подивилася за паркан і побачила, що моя мама лежить на спині на одному боці дороги, батько - обличчям вниз з іншого боку. Я побачила великі дірки в його пальті".
 
"Наступного дня я підійшла до них, - продовжує Катерина. - У мого батька було шість великих дірок у спині, у моєї матері дірка поменше в грудях".
 
Катерина додала, що її батьки були одягнені в цивільне та не мали при собі зброї.
 
Мешканка одного з сіл на схід від Києва розповіла, що 9 березня російські військові увірвалися до неї додому, застрелили її чоловіка, потім кілька разів зґвалтували її під дулом пістолета, доки її маленький син ховався неподалік. Пізніше їй вдалося втікти із села разом із дитиною.
 
24-річна мешканка Бучі Мілена розповіла правозахисникам, що бачила біля свого будинку тіло жінки, яка жила на її вулиці.
 
Мати цієї жінки сказала Мілені, що її доньку застрелили у перші дні вторгнення, коли вона дивилася через паркан на російську військову техніку.
 
Кризова лабораторія Amnesty International незалежно перевірила відеозапис, що підтверджує місцезнаходження неглибокої могили, в якій було поховано цю жінку.